Лідери оргнаізацій часто кажуть, що вони хотіли б дати більше свободи своїм підлеглим, проте через хаос, що може виникнути, вони бояться це зробити. Що як співробітники почнуть діяти як їм заманеться? Як будуть ухвалюватись рішення? Чи можливо зберегти порядок і певний контроль, при цьому дати більше свободи дій? Відповідь — так, якщо встановити умовні навігаційні «поручні».
Якщо ви боїтесь, що співробітники почнуть діяти як їм заманеться — що їхні дії не співпадатимуть із стратегічними інтересами компанії, ось вам «поручень» — навчайте співробітників стратегічному мисленню.
Це означає, що всі в організації, незалежно від місця в ієрархії, розуміють бізнес-модель компанії, основні стратегічні пріоритети та як їхня робота допомагає рухати це все вперед.
Звертайтесь до ваших співробітникив напряму — використовуйте відео, презентації, таун-холи (загальний збір компанії) чи вебінари аби пояснити мету вашої компанії та основні задачі. Не намагайтесь донести цю інформацію за допомогою середньої ланки менеджменту, оскільки швидше за все вийде ситуація «зіпсованого телефону».
Якщо ви хочете зменшити бюрократизованість, але боїтесь, що відмова від правил призведе до того, що співробітники не знатимуть як ухвалювати рішення, ось вам другий «поручень» — створіть тимчасові правила.
Не можна передбачити все та завчасно створити рекомендації для нових проблем. Правила мають бути релевантними до ситуації, яку вони регулюють. Наприклад, в Microsoft досить довго існувало правило — виправляти баги в кінці процесу розробки. Але оскільки помилки в програмному коді мають властивість накопичуватись та тягнути за собою нові баги, це правило тільки шкодило та заповільнювало процес. Тому інженери компанії ввели простий принцип — «bug cap». Його суть в тому, що вводиться спеціальний коефіцієнт, який дорівнює: кількість програмістів * 5. Якщо число багів перевищувало цей коефіцієнт, розробка припинялась та інженери починали виправляти вже існуючі помилки. Таким чином компанії вдалося пришвидшити процес розробки, адже програмний код завжди був у хорошому стані.
Якщо ви боїтесь, що свобода пропонувати та розробляти співробітниками власні ідеї призведе до створення великої кількості непрацюючих рішень, які заберуть на себе забагато ресурсів, ось вам третій «поручень» — корпоративне підприємництво.
Багато ідей зароджуються всередині компанії, проте не всі вони мають бути втілені в життя. Має бути запущений процес корпоративного підприємництва. Цей процес передбачає залучення ініціатором ідеї інших співробітників до роботи над її реалізацією. Під час залучення колег до розробки, ідея буде вдосконалюватись, кожен новий член команди буде бачити недоліки в існуючій концепції та пропонувати їх вирішення. Також, якщо ніхто не захоче долучитись до втілення ідеї, це означатиме, що вона від самого початку була невдалою. Ще одним важливим елементом корпоративного підприємництва є створення виборчого комітету, який складається з представників з усіх рівнів компанії. Такий плюралізм значно підвищить загальний рівень компетенції комітету. Зрозуміло, що через обмеженість ресурсів, не всі ідеї мають бути втілені, навіть якщо вони робочі. Виборчий комітет і буде тим фільтром, який обиратиме лише найактуальніші проекти.
Існують багато модифікацій корпоративного підприємництва, тому на поспішайте робити усе, що ми написали в останньому пункті статті. Краще зверніться до нас и ми допожемо розробити вашу власну модель внутрішнього підприємництва.
У ції статті було використано матеріали Harvard Business Review.
- #бізнес модель
- #дизайн мислення
- #експерименти
- #корпоративне підприємництво
- #менше стресу
- #УвагаДоЛюдей
